Menu

Буковинці полюють задля сувенірів

Сезон незвичного полювання розпочався у лісах на Буковині. Саме в березні старі роги скидають олені. Ці роги знаходять у лісових хащах.

- Спершу олень скидає один ріг, а вже за дві-три години інший, - розповідає керівник Селятинського лісництва Іван Юрнюк. - Якщо добре орієнтуватися в маршруті тварини, то за кілька годин можна знайти й пару ріг.

За словами І. Юрнюка, вже цього року він знаходив роги в лісі. 

"Та сезон ще триває, - зауважує лісничий. - Олені скидатимуть роги ще до кінця березня".

Буковинці збирають роги та використовують їх, як сувеніри. Також віднайдені в лісі роги продають.

- Вартість досить висока, - каже Іван Юрнюк. - Роги коштують і п’ять, і шість, і сім тисяч гривень. Все залежить від того, наскільки цінний ріг. Чим він розлогіший, тим дорожчий. Такі роги, зазвичай, у старих оленів.

ЗЛИЙ ГЕРОЙ ЧИ ЖЕРТВА ЗМОВИ?

 

БАТАЛІЯ ЗУБНОГО ЛІКАРЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

    Епопея головного лікаря міської стоматологічної лікарні Володимира Струка, попри останні події (звільнений з посади 2 березня 2016 р) набирає оберти. Здавалося б, що підозрілого у тому, що людина на такій посаді потрапила у немилість простолюду? – нічого. Сьогодні вже сам факт, що хтось займає будь-який правлячий пост, робить людину підозрюваним у всіх бідах нашої неньки-країни. Люди навколо настільки стомленні від поганого і корисливого керівництва, що вже не в змозі не те щоб повірити у невинність таких осіб, а й навіть просто подивитися на ситуацію з обох боків. Та оскільки навіть засудженні до смертного вироку мають право на захисника, ми теж спробуємо висвітлити іншу сторону медалі.

    Пан Струк очолював посаду головного лікаря з 2004 року і до недавніх пір це всіх влаштовувало: «Ви б бачили цю лікарню до нього – суцільна руїна, - запевнюють лікарі-стоматологи, у підтримку  свого начальника. – Він зробив дуже багато для лікарні, тут сучасне обладнання (це єдина лікарні у місті, що відповідає табельному оснащенню), хороший колектив і умови праці. Ні для кого не секрет, що наша професія є прибутковою і, сказати по-правді, Володимир Іванович дав змогу усім у лікарні забезпечити собі пристойний дохід. Пацієнти йдуть до нас, бо знають,  що отримують якісні послуги за справедливу ціну. І причину незадоволення бувших колег ми бачимо лише в одному – він був надто добрий до них!».

     Світлана Ясинська – зубний технік  II категорії додає: «Я вважаю, що перш ніж розглядати такі заяви від декількох звільнених і звісно незадоволених працівників, слід розглянути ситуацію у колективі, а нас тут 246 працівників, з них тільки 8 підтримують позицію зачинщиків спору. Більше того вони створюють неприємну атмосферу в колективі та підривають авторитети задля власної вигоди. Адже ніхто не звільняє працівників, бо вони хороші…». 

    Повертаючись до початку конфлікту варто згадати, що все почалося з почергового звільнення п’ятьох працівників: Бига В.Г, Кришу Д.К., Кушвід З.С., Скакун О.М., Храпко М.Х.. За збігом обставин чи ні, але майже всі ці працівники пропрацювали тут близько двадцяти років і, як вони собі гадали, мали тут статус-кво. Та причиною звільнення послугувала незадовільна трудова віддача. Як пояснив нам Володимир Струк у лікарні існує система при якій лікарі повинні виконувати план умовних одиниць праце-ємності. Пацієнт оплачує в касі вартість зубопротезної роботи згідно реєстру який виписує лікар-стоматолог-ортопед, з цієї суми виплачується заробітна плата лікарям, зубним технікам, медсестрам, молодшому медичному персоналу. Здійснюється оплата за комунальні послуги, закуповуються розхідні матеріали, тощо. Звільнені  зубні техніки і їх восьмеро колег, що залишилися стверджують, що тут розгорнулась «справжня корупційна діяльність їхнього шефа і двохсот його підлабузників», і жертвою якої вони стали. Мовляв ми просто не в змозі підняти такий план і звільняти нас за це не можна. Ми маємо право не виконувати план!. «Ми зубні техніки і повністю залежимо від своїх колег лікарів-стоматологів – вони дають нам роботу і від цього залежить виконаємо ми план чи ні, - заявляє  Фрунза Анатолій та його брат Фрунза Дмитро.- А наших колег було звільнено незаконно. Тут в лікарні багато чого діється і за роки своєї роботи ми бачили усяке. І стосовно Володимира Івановича особисто ми не проти  – ми проти порушення закону. Не потрібно нас любити - потрібно поважати. Ми ходили до нього і намагалися знайти спільну мову, просили – візьміть їх назад і все це можна залагодити, - однак він не погодився. Ми просто хочемо справедливості та рівного розподілу роботи. Працівники лікарні бояться Струка, а інші - то «свої люді» і проти нього не підуть, тому роботу розподіляють лише своїм, а нас просто хочуть усунути, щоб звільнити місце для нових кандидатів на місця. Всі знають, що за це головний лікар візьме з майбутніх працівників чималу суму грошей». З ними солідарний і Марко Олександр: «Звільнені працівники мають права і це докаже суд, адже вони подали скарги. Нам все одно хто буде після нього, головне, щоб була встановлена справедливість».

   Що ж звучить ніби все справді заради торжества законності, однак варто вставити лише дві ремарки: вище згаданий план, який так обтяжує працівників, рівний сумі близько двох тисяч на місяць. Будь-яка людина, яка була у стоматолога погодиться, що це не такі для них великі гроші. Цей фах один з небагатьох, що дозволяє купувати дорогі будинки на вул. Приміській, відкривати приватні кабінети, купувати дорогі гаджети і автівки дорогих автовиробників. Та це особисте і ми їх не судимо. А от органи правосуддя, що мають на це право викликають сумніви. Ні для кого не секрет, що сьогодні справедливість на боці того, хто може її собі купити і, не роблячи жодних висновків, можна сказати, що прийняте нещодавно рішення апеляційної інстанції на користь ображених працівників може бути і не остаточне. Ті хто працюють задля висвітлення роботи таких інстанцій можуть привести чимало прикладів, коли справи затягують на десятки років, перекидаючи справедливість з однієї сторони на іншу, ніби на волейбольному матчі. Адже на таких справах, ніби ворони, можуть поживитися: адвокати, судді та чиновники різного рангу. Чим довше тяганина, тим краще. «Да здраствует суд – самый гуманный суд в мире!». Марно розраховувати на позитивний кінець справи - скоріше за все в кінці обидві сторони будуть у програші.

       На сьогодні Володимир Струк звільнений з посади головного лікаря. Ось як прокоментував це мер Олексій Каспрук: «Рішення винесено, він звільнений з посади на підставі порушення ним умов трудових прав працівників, на що є рішення відповідних інстанцій. На його місце тимчасово призначено нового керівника з трудових резервів міста – Кушнір Тетяну Іванівну. Щодо протестів працівників, то я дуже скептично ставлюся до підтримки керівника працівниками…» 

      Скептицизм пана мера можна зрозуміти, адже справді у керівника завжди є важелі тиску на своїх підлеглих, та в даному випадку не відомо чи потрібно було його застосовувати. На слідуючий, після усунення з посади, день люди прийшли до мерії оспорити прийняте рішення і вимагали повернути Струка на місце. Проти них вийшли ображені працівники заручившись підтримкою «Народного контролю» та ЗМІ, адже шириться чутка ніби на цю посаду в майбутньому мають призначити  іншого керівника, що буде вигідний цій стороні. Вважається, що це позволить повернутися на свої робочі місця звільненим «трудовим резервам Радянського союзу».

   «Вони хочуть щоб все залишалося так як при радянських часах, щоб нічого не робити і заробляти гроші. Як можна вимагати розподілу роботи, коли кожен лікар сам визначає собі з ким працювати? У нас немає диктатури – усі вільні у своєму виборі», - коментує Володимир Іванович Струк. 

   «Я сам обираю з ким мені працювати, а з ким ні і цей вибір базується на професійних навиках людини, а не на особистих уподобаннях. Головне, щоб мій пацієнт був задоволений, а не зубний технік. Якщо комусь з них не дають роботу, то може їм варто задуматися над тим наскільки добре вони роблять свою роботу? Часи змінилися, ніхто не хоче мати в роті зуби як за радянських часів, всі хочуть білосніжну, якісно зроблену посмішку», - стверджує лікар-стоматолог-ортопед Нікіфорак Василь. «Якщо ти робиш гарно свою роботу, то в тебе не виникають проблеми з її кількістю, - додає зубний технік Кіриляк Лариса».

    Колектив лікарні майже одностайний в бажанні повернути свого шефа назад. Навіть нещодавно історію з затриманням Струка у нетверезому стані за кермом вони вважають «підставою». Відео цього затримання вже облетіло всі соц-мережі і ЗМІ. На перший погляд там все ясно. П’яний водій заперечує, що він п’яний і так далі… Та якщо придивитися виникають декілька запитань: чому саме під час цього затримання поруч опинилися оператори з відеокамерами, які проти волі фільмували людину, а потім оприлюднили це відео? Чому пану Струку на місці на вимогу не дали трубку виміру алкоголю - такі є в кожного ДАІшника? Чому правоохоронці змусили водія їхати на експертизу (що є протизаконно і Струк вказував на це), не маючи достатніх доказів, що водій п’яний (знов ж таки законом людина має подихати в трубку, а не «дедовским методом», щоб заявляти потів: «З вашої ротової порожнини йде неприємний запах» (цитата заяви міліціонера) - може в людини шлунок хворий…) ? Та чому не маючи жодних доказів і аналізів на Струка подали до суду за водіння у нетверезому стані?

             Висновок один – ми знов повертаємося назад у часі, де ДАІшники кажуть «дихніть на мене – я тут закон». Ми знов піддаємося маніпуляторам і провокаторам різного роду організацій типу «Народний контроль», які вже завтра посядуть у Міській раді і скажуть: «Ми рішаем – ми кантраліруем». Адже небажання розібратися у ситуації та поспішність рішень задля своєї вигоди сьогодні не в новинку. І однобокість висвітлення справи Струка якраз гарний тому приклад. «Сначала казнь, потом приговор!» і навіщо розбиратися у справі? Адже якщо задуматися чи часто на ваших робочих місцях незадоволення декількох звільнених працівників призводило до зміщення керівника? Напевно ніколи. То ж не дивуйтесь, коли тепленьке місце посяде той хто, можливо, і замислив усю цю аферу.

Матеріал створено на прохання працівників МКЛ.

Автор Тетяна Руда

У Саакашвілі амбіції- президентські

Україною упродовж 25 років керує один і той же політичний клас, який був створений екс-президентом Леонідом Кучмою.

Про це у Чернівцях на Антикорупційному форумі в "Юності Буковини"заявив глава Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі, передає кореспондент molbuk.ua

На тезу, яку висловив підприємець Руслан Цаплюк щодо того, якими Саакашвілі бачить перші п’ять кроків у випадку призначення його прем’єр-міністром, політик відповів: "По-перше, у мене є більш важлива амбіція, ніж прем’єр-міністр".

Буковинець гратиме за Збірну України

Національна збірна України провела своє перше тренування в цьому році. 

Серед 25 футболістів, яких Михайло Фоменко викликав до збірної, є буковинець Денис Олійник, який зараз грає за "Вітесс" (Голландія).

У п’ятницю збірна провела тренування, а сьогодні відбувся день відкритих дверей для предстанвиків ЗМІ.

Матч з Іспанією у відборі до Євро-2016 у Франції відбудеться на виїзді у п’ятницю, 27 березня. Початок трансляції на каналі "Інтер" о 21.35.

 

 

 

Митники Буковини допомагають військовим

 

У складний для країни час задля підвищення обороноздатності та боєготовності Української держави було закумульовано чимало зусиль. Дух єдності та згуртованості проник у кожну родину.Працівники Чернівецької митниці Міндоходів також долучилися до всеукраїнської акції з надання допомоги військовим, зокрема, - Донецькому прикордонному загону для закупівлі 25 бронежилетів. Матеріальна допомога уже надіслана адресатам для оснащення мобілізованих громадян,повідомили БукІнфо в прес-центрі Чернівецької обласної митниці.Зазначимо, що наприкінці березня цього року працівники митниці також стали учасниками акції “Підтримай Українську армію”: до Кельменецько-Сокирянського об’єднаного районного військового комісаріату передано зібрані працівниками митниці кошти, а для медичного забезпечення Збройнихсил України.

Буковинські підприємці експортовують деревину у 29 країн світу

Чернівецькі бізнесмени експортують свою продукцію до 29 країн: 14 країн Євросоюзу, 5 країн колишнього Радянського Союзу, Близького та Далекого Сходу. 

У квітні 42 представники чернівецького бізнесу експортували товарів майже на 60 мільйонів гривень, що на 13,8 млн. грн. більше, аніж у березні, повідомляє інформаційно­-комунікаційний відділ ДПІ у м. Чернівцях.

До країн ЄС найчастіше експортуються: лісоматеріали та деревообробна продукція, горіхи, зернові та насіння, чоловічий одяг та жіноча білизна, сигналізаційні та електронні пристрої.

У пострадянські країни відправляють продукцію машинобудування та деревообробну, сигналізаційні та сповіщувальні пристрої, соки, засоби гігієни, ковдри 

Чернівецькі термоелектричні модулі користуються попитом у Ізраїлі та Кореї, а гумові калоші – у Афганістані, на Кіпрі та в Єгипті цінують якість нашої деревини.

На Буковині відпочиватимуть діти Героїв Небесної Сотні

Майже сто дітей героїв Небесної Сотні, діти кримчан, які переїхали жити на Буковину, а також діти, які позбавлені батьківської опіки, відпочиватимуть на Буковині під час свята “Тиждень доброти”. З 19 по 25 травня для дітей проведуть багато заходів. А волонтери громадських організацій спробують здійснити дитячі мрії. Напередодні діти писали про свої бажання у листах.- На тлі всього, що відбувається в Україні, мрії дітей стають дуже патріотичними, - розповіла голова правління Чернівецької обласної благодійної організації “Майбутнє України” Марта Левченко. - Особливо вражають листи дітей героїв Небесної Сотні. Діти мріють про мир, про єдність України, вишиванки, про “Кобзарі”. Надзвичайно вражає, що мріють стати міліціонерами, але справжніми і добрими. Це говорить про те, що діти не є озлобленими, закритими в собі. Вони залишаються по-дитячому наївними і щирими. “Тиждень доброти в Чернівцях” відкриють масовим студентським флеш-мобом на площі Філармонії в Чернівцях. Студенти танцюватимуть патріотичний танець і розгорнуть великий стяг України.

Кому тут потрібні румунські опікуни?

Кожна національна меншина у будь-якій країні є дуже тонким елементом суспільства, піклуючись про своїх співвітчизників за кордоном наші сусіди мають пам’ятати: ваша свобода закінчується там, де починається наша. Іншими словами – можеш підтримувати «своїх» як завгодно, але при цьому знай і поважай чужий закон і норми міжнародного права.

Сьогодні цивілізований світ є свідком болючого прикладу зазіхання на українську свободу, коли Кремль використовує російську громаду в нашій державі в якості інструменту для втручання і дестабілізації, ведення нового виду війни проти України під приводом нікому непотрібного «захисту» і «опікунства». Але, як з’ясувалося, не тільки Кремлю притаманна подібна тактика.

У Румунії питаннями румунської діаспори за кордоном займається шокуюча кількість людей: і працівники «Департаменту по зв’язкам з румунами звідусіль», і «делегований міністр з питань румунів звідусіль», і «державний секретар з питань румунів звідусіль», і «Національна фундація румунів звідусіль», і «Комісія з питань румунських спільнот за кордоном парламенту Румунії», і «сенатор з питань румунської діаспори»... Чим займаються всі ці організації – наші друзі-румуни можуть лише здогадуватись, бо жодної відчутної допомоги звідти окрім пустого базікання вони не відчувають. Звісно, якщо не враховувати фінансування Румунією «румунопатріотів», котрі поливають Україну брудом.

Нещодавно в м.Бухарест віце-президент такої собі «Комісії з питань румунських спільнот за кордоном парламенту Румунії» Богдан Дякону провів спеціальну прес-конференцію на тему «Інформування щодо ситуації румунів Одеської області». Окрім звичних, брехливихі давно набридлих заяв про утиски прав румунів, скорочення кількості шкіл з румунською мовою викладання та брак румуномовної літератури іноземець заявив, що «всі держави навколо Румунії проводять політику денаціоналізації та асиміляції румунського населення». Іншими словами – «всі дурні, лиш я розумний».

Керівник ще одної румунсько-опікунської організації «Національна фундація румунів звідусіль», який заодно є ще й головою «Румунського центру вчень та стратегій» Еуджен Попеску (неодноразово прославлявся антиукраїнськими та шовіністичними заявами) взагалі побив всі брехунські рекорди, заявивши, що шкіл з румунською мовою навчання в Україні залишилось лише 5. При цьому не забув він натякнути, що «румуни без їхньої волі залишилися за межами своєї батьківщини» і закликав керівництво Румунії вести переговори з Києвом «у більш твердій формі, ніж досі».Традиційно на конференції звинуватили Україну і у «штучному розділенні» румуномовного населення на румунів та молдован… Досі для усіх залишається таємницею навіщо Румунія утримує таку кількість «опікунських» організацій, користі від яких, чесно кажучи, ніякої. Звісно, якщо не брати до уваги нескінченні вигадки «опікунів» про утиски румунів, що «несправедливо опинилися за кордоном». І це при тому, що офіційно Румунія підтримала Україну у такий скрутний час.

А тим часом, на Буковині працює місія ОБСЄ і бачить, як місцеві діти ходять до румуномовних шкіл, ліцеїв та гімназій, яких у нас в області понад 70, вільно друкується румунською мовою з десяток різноманітних видань газет, функціонують культурологічні товариства та регулярно святкуються румунські свята.

Чернівецька область по інвестиціям - пасе задніх

28 квітня 2014 року Держінвестпроект презентував результати дослідження "Рейтингу інвестиційної привабливості регіонів 2014". Трійку лідерів  очолила Львівська область, друге місце посіла Івано-Франківська, третє – Одеська область.

Чернівецька область пасе задніх — посіла передостаннє 26 місце, гірше лише в Криму.

Дослідження здійснили Київський міжнародний інститут соціології спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на замовлення Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України. 

Презентуючи результати дослідження Ігор Бураковський, Голова правління, зазначив: "Сьогодні можна цілком впевнено стверджувати, що методика розрахунку індексу інвестиційної привабливості регіонів достатньо відпрацьована, а тому отримані результати є науково коректними. Основна цінність індексу полягає в його незалежній оцінці стану інвестиційної привабливості. Тому цей інструмент набуває особливого значення за умов децентралізації, внаслідок якої зростає роль місцевої влади у виробленні та реалізації економічної політики й відповідальність за залучення інвестицій зокрема".

Папєрєднікі? Оновлено

До нашої редакції надійшли документи від Рожкова Степана Дмитровича, голови комісії з питань правоохоронної та контролюючої діяльності  Чернівецького обласного обєднання «Майдан».

   Де йде мова про те, що комісія звертається до голови обласної державної адміністрації Ванзуряка Романа Степановича звільнити начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи апарату облдержадміністрації Запухляк Аллу Степанівну, оскільки вона відкрито висловлювалась на підтримку дії правоохоронних органів під час зачистки Майдану в Києві 18-20 лютого 2014, в результаті чого загинула легендарна Небесна Сотня.     

        За словами Степана Рожкова, лист «Про кадри» був направлений голові ОДА Ванзуряку (через радника Івашина Юрія Олексійовича) пару днів тому. Але й досі немає відповіді від губернатора. Тому комісія вирішила за необхідне звернутися до засобів масової інформації опублікувати наведені вижче факти», повідомив п.Рожков. Голова комісії впевнений, що через ЗМІ губернатор швидше зреагує на зазначені факти.

Лист підтримали депутати обласної ради. На звороті листа губернатору підписалися депутати:  Юлик С.Д., Кілару О.Р., Захарюк В.І., Бурдейний Ю.І., Коржан В.М., Ястремський В.М., Малімонік Я.В., Мельничук В.К., Курко Я.С.

Окрім того, повідомляється про причетність Алли Запухляк до корупційних схем та зловживанням службовим становищем. Є докази, що Алла Запухляк передавали службові документи в офіс Партії Регіонів. Степан Рожков: "Дані документи були знайдені активістами Майдану в обласному осередку Партії Регіонів" та передані нашій комісії". Документи додаються.   Губернатор області Роман Ванзуряк на прес-конференції в облдержадміністрації повідомив, що Петро Рева вже не працює в ОДА. А що стосується інших, "то тут йде серйозний люстраційно-кадровий процес", зазначив голова ОДА.

Н.Горук: "Кандидати в мери повинні пройти люстрацію громадою"

25 травня в Чернівцях відбудуться вибори міського голови. Наразі офіційно ще ніхто не висловив бажання йти на вибори. Щоправда, депутат обласної ради Назар Горук вже неодноразово заявляв, що братиме участь у виборах. Але наразі він не зізнається, чи йтиме на вибори.

- Ще є час визначитись, тому наразі не можу сказати, чи братиму я участь у виборах. Час покаже, - сказав він.

Водночас він переконаний, що усі кандидати на цю посаду повинні пройти люстрацію громадою. 

Війна де немає болю

Машина з’їхала з дороги і, проминувши відчинені ворота , опинилася на відкритому полігоні. Він нагадував місцину з якоїсь комп’ютерної гри типу «контр страйк» в яку так полюбляють ганяти  хлопці. Територія виглядає покинутою, на ній, немов привиди, видніються декілька напівзруйнованих споруд, навколо яких хаотично встановлені невеликі вежі з старих шин. Ці вежі добротно заляпані яскравою фарбою, що й не дивно, адже ця територія, що виглядає як чорнобильська  зона (щоправда без радіоактивного випромінювання) слугує ігровим майданчиком для пейнтболу .  Кращого місця для подібного протистояння  годі й шукати! Однак, сьогодні фарбою ми не стрілятимемо…

Чим ще можна зайнятися в подібному місці, спитаєте ви? А й справді, якщо ви не прихильник отримувати синці, весело розмальовані , для кращого  їх виявлення – то повертайтесь і йдіть геть… Та ні! Зачекайте, бо я тут теж  не за цим. Адже кращі друзі дівчат, як відомо не синці, а діаманти.

Поки я оглядалась довкола прибула команда і мій друг, що й запросив мене, щоб  показати нову  цікаву забавку. І як це не дивно, ні з фарбою ,ні з болем вона не пов’язана, адже я на це б не пішла навіть безкоштовно. 

Навколо почалися приготування. На мою голову начепили дивний пристрій , а в руки дали справжній АК -47 (думаю пояснювати що це не потрібно).  З цим важким автоматом  і датчиками на голові я схожа на гібрид кіборга з фільму  «Робокоп» і якогось рядового Раяна. І поки інші теж надягають дивне приладдя, я, як справжня жінка, думаю, про те чи не надто фрикувато я виглядаю. Однак триває це не довго, бо мій друг проводить невеличку ввідну програму, пояснюючи, що автомати хоч і є справжніми, бойовими набоями не палять. Натомість на них встановлені датчики, що з’єднані з такими ж на голові. Поки я в половину вуха слухаю - мене «активують». Мій автомат світить  яскраво зеленим.  В кожного є шість життів, лунає від нашого інструктора. Народ бавиться і цілиться один в одного. Я теж. Спускаю гачок і декілька раз влучаю в одного з гравців. Він озирається, кумекаючи хто це його. Поки я тішусь, влучають у мене. Відчуваю вібрацію на голові – дивно, однак весело.  

Відчуваю, що автомат трохи заважкий для мене. Подумки співчуваю солдатам, яким в реальному житті треба виконувати бойові завдання з такою штукою в руках. Адже справа не з легких. Мені пропонують змінити мій АК-47 на дещо легшу лазерну рушницю, вона не важка, бо зроблена з пластмаси, а ще на ній симпатичний жовтий птах намальований. Так,- думаю я,- цей варіант більш жіночий. Ну а для хлопців побігати зі справжнім автоматом в руках, певно особливий смак  - це ж так по-чоловічому. 

Нарешті забавки скінчилися нас поділили на два ворогуючих табори. Ми розходимося в різні боки. Дається команда. Гра почалася. 

Я прикриваюсь за вежею з шин і вже швиденько зорієнтувавшись, забуваю що ще хвилину назад думала, про те як я виглядаю – тепер я думаю лише про те аби в мене не влучили. В голові ніби перемикач перемкнуло. Відчуття загострилися і вислизнувши з свого укриття я різкими рухами опиняюсь в іншому місці. Це  на пів обвалена стіна. Вона брудна, та на це уваги я не звертаю. Вороги навколо. Хочеться вцілити когось, збоку вже йде атака. Хлопці завжди активніші, дівчата надають перевагу партизанській війні. Визирнувши роблю кілька пострілів. Ховаюсь. Думаю влучила чи ні. Напевно так. Радію. Міняю позицію. Бачу свого, жестом питаю, чи бачить він чужинців. Він так само жестом, вказує де засів ворог. Прицілившись ми виводимо з гри суперника. І поки я перебігаю на інше місце, подумки посміхаюсь. Ніколи раніше не граючи в подібні ігри, і не беручи участь в воєнних діях, мені здається що наша знакова розмова з союзником виглядала як у справжньому голлівудському фільмі. Там круті хлопці, часто так роблять. Певно ми з моїм  співрозмовником одні фільми дивилися.

Серце б’ється розмірено, думки зосереджені. Треба знищити ще одного гравця з ворогуючою команди. З наших здається всі цілі. Противник гарно грає – хоча й залишився один однісінький. Перебіжка. Виявляється суперник дівчина. Нас п’ятеро – вона одна. Певно адреналін в неї  має зашалювати. Жіночої солідарності немає. І коли є нагода я стріляю. З усіх кутків виходять союзники і добивають жертву. Гра скінчилась. Дівчина переводить дух і майже серйозно соромить нас, що всі проти одного це жорстоко.  Шкода що ми не брали в полон, а то б звісно може її б і пожаліли.

Враження класні,  я відчуваю гарний настрій і не можу не думати, що це вельми корисно для здоров’я – ось так побігати, та розгрузити свою голову. Крім того відчуваєш себе ледве не героєм, отримавши перемогу. А от програвати не так приємно. Маленька необачність і гра може скінчитися на самому початку.

Ця штука, про яку я так розв’язно розповідала зветься на американській манер «лазертаг». Певно хтось навіть знайомий з її аналогом, коли гра відбувається в приміщенні, під димові завіси і музику. А от її аналог на відкритому просторі – це вже інша річ. 

Дитяча забавка скажете ви! Може, адже її вигадав один дивак, про якого ви можете почитати в вікіпедії. Він надивившись «Зоряних війн» теж захотів так як у фільмі і в результаті американці вже майже півстоліття граються у міжгалактичних винищувачів. Однак гра ця має і цілком реальну користь.

Схожий с лазертагом принцип використовується в армійських системах імітації стрільби на враження, що з’явився  в кінці 1970-х років в армії США як спосіб імітації бойових дій, підготовки та тренування солдат. Для цих цілей була розроблена система MILES (англ. Multiple Integrated Laser Engagement System). Вона включала в себе закріплення на бойовій зброї спеціальних випромінювачів. Сигнали цих випромінювачів вловлювали сенсори, вмонтовані в обмундирування кожного з учасників.

 Тож, можна сказати, гра може і не справжня, однак досвід і вміння влучно стріляти, що ви отримуєте цілком реальні. А це, знаєте, може і знадобитися в наш час.

Якщо ви теж хочете спробувати то вам сюди 

Автор: Т. Гудима. 

Ми у мережах

ЗМІ

Влада

Комунальні служби